1. Великий тлумачний словник сучасної мови

від'їзд

від'ї́зд

-у, ч.

Дія за знач. від'їздити 1).

Бути у від'їзді — поїхавши куди-небудь, тимчасово бути відсутнім.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. від'їзд — від'ї́зд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. від'їзд — [в'ідйізд] -зду, м. (на) -з'д'і, мн. -здие, -з'д'іў Орфоепічний словник української мови
  3. від'їзд — ВІД'Ї́ЗД, у, ч. Дія за знач. від'їзди́ти 1. Ватя .. просила його одвідати її перед од'їздом до Києва (І. Нечуй-Левицький); Юзі так-таки ніколи й не сказали причини від'їзду Зоні (Леся Українка); – Отже, кузино, я прошу вас негайно зібрати все... Словник української мови у 20 томах
  4. від'їзд — Від'їзд, -ду м. Отъѣздъ. Словник української мови Грінченка