1. Великий тлумачний словник сучасної мови

візитний

візи́тний

-а, -е.

Стос. до візиту.

|| Признач. для візитів.

Візитна картка — а) картка з прізвищем, ім'ям та по батькові, іноді з адресою її власника для вручення під час знайомства або візиту; б) кого, чого. Про прикмети, показники, характерні для кого-, чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. візитний — візи́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. візитний — ВІЗИ́ТНИЙ, а, е. Стос. до візиту. Посідали вони на канапі і почали звичайну візитну розмову (І. Нечуй-Левицький); // Признач. для візитів. Безбородько не міг обігнатися від агентів. Погодився ще на один візитний костюм (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах
  3. візитний — ВІЗИ́ТНИЙ, а, е. Стос. до візиту. Посідали вони на канапі і почали звичайну візитну розмову (Н.-Лев., І, 1956, 168); // Признач. для візитів. Безбородько не міг обігнатися від агентів. Погодився ще на один візитний костюм (Вільде, Сестри.., 1958, 55). Словник української мови в 11 томах