вікарний

віка́рний

I -а, -е.

Прикм. до вікарій.

|| Який є вікарієм. Вікарний архієрей.

II -а, -е, психол.

Який стосується або виконує функції заміщення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вікарний — віка́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вікарний — ВІКА́РНИЙ¹, а, е, рел.-церк. Прикм. до віка́рій. Вікарна служба; // Який є вікарієм. Батюшки почали розмовлять за двох вікарних архієреїв, котрі тієї зими їздили по селах, та ще й взимку (І. Словник української мови у 20 томах
  3. вікарний — ВІКА́РНИЙ, а, е. Прикм. до віка́рій; // Який є вікарієм. Вікарний архієрей. Словник української мови в 11 томах