1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вінчаний

ві́нчаний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до вінчати 1), 2), 4), 5).

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вінчаний — ві́нчаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вінчаний — ВІ́НЧАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до вінча́ти 1, 2, 4–6. [Сінон:] Понад Стіксом каламутним, понад Летою важкою Ходять лаврами вінчані тіні (Леся Українка); Вінчані мережаними карнизами колони .. вражали око (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. вінчаний — Ві́нча́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. вінчаний — ВІ́НЧАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вінча́ти 1, 2, 4, 5. Вінчані мережаними карнизами колони.. вражали око (Юхвід, Оля, 1959, 222); [Сінон:] Понад Стіксом каламутним, понад Летою важкою Ходять лаврами вінчані тіні (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах