1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вірутник

віру́тник

-а, ч., діал., заст.

Довірена особа.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вірутник — Вірутник, -ка м. = вірник. Між ріками Дніпром і Богом турецькі чабани пасли свої отари на ляцькій землі, а вірутники султанські і королівські дуванились спільньою з них десятиною. К. (Правда, 1868, 144). Словник української мови Грінченка