вітериця
ві́териця
-і, ж., зах.
Вихор.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вітериця — вітери́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- вітериця — ВІ́ТЕРИЦЯ, і, ж., діал. Вітер, завірюха. Дідькову халабуду з лелечиним гніздом на колесі під злостивий регіт Водяника зірвала з сох, покотила по лугу та шпурнула в ріку осіння вітериця (В. Дрозд). Словник української мови у 20 томах
- вітериця — Вітериця, -ці ж. Вихрь. Вх. Уг. 231. Словник української мови Грінченка