вітрогонка

вітрого́нка

-и, зневажл.

Жін. до вітрогон 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вітрогонка — вітрого́нка іменник жіночого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. вітрогонка — ВІТРОГО́НКА, и, ж., розм. Жін. до вітрого́н 1. – Годі тобі, старий! Неначе й справді молодим людям не можна себе розважити, погуляти, – гримнула на його [нього] Леміщиха. – То ви мене маєте за якусь легковажну вітрогонку? – приступала Зося ближче (І. Словник української мови у 20 томах
  3. вітрогонка — ЛЕГКОВА́ЖНА ім., ВІТРОГО́НКА зневажл., ВЕРТИ́ХВІСТКА зневажл., КРУТИ́ХВІСТКА зневажл., ШЕЛИ́ХВІСТКА зневажл., ШАЛАПУ́ТКА зневажл. Я була хоч і гарна, але зроду вже вдалась вітрогонка та шелихвістка (І. Нечуй-Левицький); Ти чудова дівчина, Віро. Словник синонімів української мови
  4. вітрогонка — ВІТРОГО́НКА, и, ж., зневажл. Жін. до вітрого́н 1. — Я була хоч і гарна, але зроду вже вдалась вітрогонка та шелихвістка (Н.-Лев., IV, 1956, 297). Словник української мови в 11 томах
  5. вітрогонка — Вітрогонка, -ки ж. Вѣтренница. Желех. Словник української мови Грінченка