1. Словник української мови в 11 томах

вітрогонка

ВІТРОГО́НКА, и, ж., зневажл. Жін. до вітрого́н 1.

— Я була хоч і гарна, але зроду вже вдалась вітрогонка та шелихвістка (Н.-Лев., IV, 1956, 297).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вітрогонка — вітрого́нка іменник жіночого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. вітрогонка — -и, зневажл. Жін. до вітрогон 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вітрогонка — ВІТРОГО́НКА, и, ж., розм. Жін. до вітрого́н 1. – Годі тобі, старий! Неначе й справді молодим людям не можна себе розважити, погуляти, – гримнула на його [нього] Леміщиха. – То ви мене маєте за якусь легковажну вітрогонку? – приступала Зося ближче (І. Словник української мови у 20 томах
  4. вітрогонка — ЛЕГКОВА́ЖНА ім., ВІТРОГО́НКА зневажл., ВЕРТИ́ХВІСТКА зневажл., КРУТИ́ХВІСТКА зневажл., ШЕЛИ́ХВІСТКА зневажл., ШАЛАПУ́ТКА зневажл. Я була хоч і гарна, але зроду вже вдалась вітрогонка та шелихвістка (І. Нечуй-Левицький); Ти чудова дівчина, Віро. Словник синонімів української мови
  5. вітрогонка — Вітрогонка, -ки ж. Вѣтренница. Желех. Словник української мови Грінченка