1. Словник української мови в 11 томах

вітрогін

ВІТРОГІ́Н, рідко ВІТРОГО́Н, го́на, ч.

1. зневажл. Легковажний, нерозсудливий хлопець, чоловік; жевжик.

— Ти, бачу, з вітрогонів.. Хіба у такому ділі припада хапатись? (Вовчок, VI, 1956, 289);

— Чи це серйозний хлопець, чи, може, якийсь вітрогон (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 95).

2. розм., рідко. Про людину, яка швидко ходить.

[Пан:] Значить, не обходив саду з тобою він? [Сліпець:] Та як? Та ж він.. [кривий], я теж не вітрогін (Фр., XIII, 1954, 378).

3. техн. Пристосування для створення сильної течії повітря.

Потім він звернув увагу, що в кутку кузні лежить потужний вітрогон (Руд., Вітер.., 1958, 156).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вітрогін — вітрогі́н 1 іменник чоловічого роду, істота про людину вітрогі́н 2 іменник чоловічого роду пристрій Орфографічний словник української мови
  2. вітрогін — ВІТРОГОН жевжик, вертихвіст, мартопляс, джиґун, баламут|а|, шалапут, шелихвіст. Словник синонімів Караванського
  3. вітрогін — і вітрогон, -гона, ч. 1》 зневажл. Легковажний, нерозсудливий хлопець, чоловік; жевжик. 2》 розм., рідко. Про людину, яка швидко ходить. 3》 тех. Пристосування для створення сильної течії повітря. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вітрогін — ВІТРОГІ́Н див. вітрого́н. Словник української мови у 20 томах
  5. вітрогін — ЛЕГКОВА́ЖНИЙ ім. (несерйозний чоловік), ЛЕГКОДУ́Х, ВІТРОГІ́Н (ВІТРОГО́Н) зневажл., ЖЕ́ВЖИК зневажл., ВЕРТИ́ХВІСТ зневажл., ШЕЛИ́ХВІСТ зневажл., МАРТОПЛЯ́С зневажл., СВИСТУ́Н зневажл., ШАЛАПУ́Т зневажл., ШАЛАПУ́ТНИК зневажл., ЦВИ́НДРИК діал. Словник синонімів української мови
  6. вітрогін — Вітрогі́н, -го́ну; -го́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)