вічевий
віче́вий
-а, -е і вічовий, -а, -е.
Прикм. до віче.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вічевий — віче́вий прикметник іст. Орфографічний словник української мови
- вічевий — ВІЧЕ́ВИЙ див. вічови́й. Словник української мови у 20 томах
- вічевий — ВІЧЕ́ВИЙ, а, е, заст. Прикм. до ві́че. А рівночасно з ослабленням тих зв’язків [між громадами] мусив іти й упадок вічевих, вільних порядків у самих громадах (Фр., VI, 1951, 39). Словник української мови в 11 томах