1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вішнуїзм

вішнуї́зм

-у, ч.

Один з основних напрямків індуїзму. Визнає найвищим божеством одного з богів індуїстської трійці – Вішну.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вішнуїзм — вішнуї́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вішнуїзм — ВІШНУЇ́ЗМ, у, ч. Один з основних релігійних напрямів в індуїзмі, пов'язаний з культом Вішну; вайшнавізм. Магію як спосіб впливу на бога у вішнуїзмі не використовують (з наук. літ.); Початок виникнення вішнуїзму відносять до IV–III ст. до н. Словник української мови у 20 томах
  3. вішнуїзм — вішнуїзм, вайшнаві́зм один з основних напрямів індуїзму. Визнає найвищим божеством одного з богів індуїстської трійці (трімурті) – Вішну. Словник іншомовних слів Мельничука