в'язко
в'я́зко
Присл. до в'язкий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- в'язко — в'я́зко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- в'язко — В'Я́ЗКО. Присл. до в'язки́й. З проломини скроні густо і в'язко, пасмовитими патьоками .. збігла кров, розлилась по підлозі (В. Барка); Марко оглянувся: Лаврін спав під палісадом. Оглянувся ще раз, зупинився, і думка пропливла холодно, в'язко: “Він не піде” (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах