в'язко

В'Я́ЗКО.

Присл. до в'язки́й.

З проломини скроні густо і в'язко, пасмовитими патьоками .. збігла кров, розлилась по підлозі (В. Барка);

Марко оглянувся: Лаврін спав під палісадом. Оглянувся ще раз, зупинився, і думка пропливла холодно, в'язко: “Він не піде” (Ю. Мушкетик).