гайворонячий

гайворо́нячий

-а, -е.

Прикм. до гайворон.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гайворонячий — гайворо́нячий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гайворонячий — ГАЙВОРО́НЯЧИЙ, а, е. Прикм. до га́йворон. За селом високо в небі, над молодими пшеницями, кружляла гайвороняча зграя (Григір Тютюнник); Над нами вітер, листя ронячи, хитає гнізда гайворонячі (Л. Костенко); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  3. гайворонячий — Гайворонячий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. гайворонячий — ГАЙВОРО́НЯЧИЙ, а, е. Прикм. до га́йворон. Стоголосий гайворонячий крик. Зграя на тлі сірого хмарного неба (Головко, І, 1957, 305) Словник української мови в 11 томах
  5. гайворонячий — Гайворонячий, -а, -е Свойственный, принадлежащій грачу, грачевый, грачій. Словник української мови Грінченка