гайворонячий
гайворо́нячий
-а, -е.
Прикм. до гайворон.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гайворонячий — гайворо́нячий прикметник Орфографічний словник української мови
- гайворонячий — ГАЙВОРО́НЯЧИЙ, а, е. Прикм. до га́йворон. За селом високо в небі, над молодими пшеницями, кружляла гайвороняча зграя (Григір Тютюнник); Над нами вітер, листя ронячи, хитає гнізда гайворонячі (Л. Костенко); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- гайворонячий — Гайворонячий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гайворонячий — ГАЙВОРО́НЯЧИЙ, а, е. Прикм. до га́йворон. Стоголосий гайворонячий крик. Зграя на тлі сірого хмарного неба (Головко, І, 1957, 305) Словник української мови в 11 томах
- гайворонячий — Гайворонячий, -а, -е Свойственный, принадлежащій грачу, грачевый, грачій. Словник української мови Грінченка