гайдуцтво

гайду́цтво

-а, с.

1》 Збірн. до гайдук.

2》 Збройна боротьба проти турецького поневолення балканських слов'ян.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гайдуцтво — ГАЙДУ́ЦТВО, я, с. 1. Збірн. до гайду́к 1. Керівники угорського повстання 1697 року, до якого приєдналися й опришки з Берегівщини та Мукачівщини, звернулися до Ференца Ракоці ІІ з пропозицією очолити спільну боротьбу... Словник української мови у 20 томах