гайдуцтво
гайду́цтво
-а, с.
1》 Збірн. до гайдук.
2》 Збройна боротьба проти турецького поневолення балканських слов'ян.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гайдуцтво — ГАЙДУ́ЦТВО, я, с. 1. Збірн. до гайду́к 1. Керівники угорського повстання 1697 року, до якого приєдналися й опришки з Берегівщини та Мукачівщини, звернулися до Ференца Ракоці ІІ з пропозицією очолити спільну боротьбу... Словник української мови у 20 томах