гаремниця
гаре́мниця
-і, ж., розм.
Гаремна жінка чи наложниця.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гаремниця — ГАРЕ́МНИЦЯ, і, ж. Одна з дружин і наложниць власника гарему. Увесь парадний шмат своїх гаремниць Порозсилав Осман, куди схотіли (П. Куліш); Плутаючись у широких шароварах, ще сонні, мляво перемовляючись, гаремниці виходили за брами Баб-ус-сааде (П. Словник української мови у 20 томах
- гаремниця — Гаремниця, -ці ж. Гаремница, гаремная жена или наложница. Усіх жінок, усіх своїх гаремниць порозсилав Осман, куди схотіли. К. МБ. XI. 156. Словник української мови Грінченка