1. Великий тлумачний словник сучасної мови

гаркати

га́ркати

-аю, -аєш, недок., розм.

1》 Кричати різко і уривчасто.

|| на кого. Погрожувати окриком.

2》 Видавати гучний уривчастий звук.

|| по чому. З силою стукати, видаючи гучний уривчастий звук.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гаркати — га́ркати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гаркати — Гарикати, гарикнути, загарикати, згарикувати, згарикати, нагарикувати, нагарикати, понагарикувати, погарикати, гарчати, гарчнути, загарчати, зігарчати, нагарчати, погарчати, гиркати, гаркнути, загиркати, згиркувати, згиркати, вигиркувати, вигиркнути, погиркувати, погиркати Словник чужослів Павло Штепа
  3. гаркати — ГА́РКАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Кричати різко й уривчасто. Пан Луцик зривався й гаркав: “Киш!” (В. Винниченко); На зборах лагідно говорить [Масло], а в конторці своїй гаркає (А. Словник української мови у 20 томах
  4. гаркати — див. кричати; лаяти Словник синонімів Вусика
  5. гаркати — КРИЧА́ТИ (говорити, вимовляти з криком, дуже голосно розмовляти), РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ЗИ́КАТИ розм., НАДРИВА́ТИСЯ розм., НАДСА́ДЖУВАТИСЯ розм., ГАЛА́КАТИ (ГАЛА́ЙКАТИ) діал., ГАЛАЙКОТА́ТИ (ГАЛАЙКОТІ́ТИ) підсил. діал., ЖЕЛІПА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  6. гаркати — ГА́РКАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Кричати різко і уривчасто. На зборах лагідно говорить [Масло], а й конторці своїй гаркає (Хижняк, Невгамовна, 1961, 8); Іноді він [пан] давав за портрет карбованця, а іноді тільки гаркав і робив дурні зауваження (Ів. Словник української мови в 11 томах
  7. гаркати — Гаркати, -каю, -єш гл. Картавить. Левч. 27. Словник української мови Грінченка