гвоздик

Значення в інших словниках

1. гвоздик — ГВОЗДИ́К, а, ч. (перев. мн.). Те саме, що повня́к. На голову положили ще віночок.., що самі [дружки] зв'язали, то з жовтих гвоздиків та з ромену, та з різних цвітків (Г. Квітка-Основ'яненко); Гвоздиків пішлю Вам з Русова, з города моєї мами (В. Словник української мови у 20 томах
2. гвоздик — ГВО́ЗДИК, а, ч., рідко. Зменш.-пестл. до гвоздь 1. *У порівн. Кібчики, неначе гвоздикам прибиті, на однім місці махають крильцями, виглядаючи добичу (Стор., І, 1957, 333). ГВОЗДИ́К, а, ч. (перев. мн.) (Tagetes erectus L.). Те саме, що повня́к. Словник української мови в 11 томах