гегеп

геге́п

виг.

Вигук, що супроводжує, виражає падіння, звалювання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гегеп — геге́п вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. гегеп — ГЕГЕ́П, виг., розм. Уживається як присудок за знач. геге́пнутися. Я схитнувся, поточився, З Індиком гегеп униз! (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. гегеп — Гегеп меж. = геп. Словник української мови Грінченка