гегеп
геге́п
виг.
Вигук, що супроводжує, виражає падіння, звалювання.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гегеп — геге́п вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- гегеп — ГЕГЕ́П, виг., розм. Уживається як присудок за знач. геге́пнутися. Я схитнувся, поточився, З Індиком гегеп униз! (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- гегеп — Гегеп меж. = геп. Словник української мови Грінченка