1. Словник української мови у 20 томах

гегеп

ГЕГЕ́П, виг., розм.

Уживається як присудок за знач. геге́пнутися.

Я схитнувся, поточився, З Індиком гегеп униз! (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гегеп — геге́п вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. гегеп — виг. Вигук, що супроводжує, виражає падіння, звалювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гегеп — Гегеп меж. = геп. Словник української мови Грінченка