гема

Значення в інших словниках

1. гема — ге́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. гема — ГЕ́МА, и, ж. Коштовний або напівкоштовний камінь із вирізьбленим опуклим (камея) чи заглибленим (інталія) зображенням, що використовувався як печатка, амулет або прикраса. Серед намистин були й скляні печатки – геми (з наук. літ.); Професор зібрав незвичну колекцію гем (із журн.). Словник української мови у 20 томах
3. гема — ге́ма (від лат. gemma – дорогоцінний камінь) дорогоцінний або напівдорогоцінний камінь з вирізьбленим опуклим (див. камея) чи заглибленим (див. інталія) зображенням, що використовувався як печатка, амулет, прикраса і т. п. Словник іншомовних слів Мельничука
4. гема — Дорогоцінний або напівдорогоцінний камінь, оздоблений мініатюрним рельєфом, різьбленим заглиблено (інталія) або опукло (камея); мистецтво різьблення г. — гліптика. Універсальний словник-енциклопедія
5. гема — ГЕ́МА, и, ж. Невеликий різьблений камінь з опуклим або врізаним углиб зображенням, відомий з давнини як печатка або прикраса. Словник української мови в 11 томах