генеральний

генера́льний

-а, -е.

1》 Найважливіший, основний, провідний.

|| Який очолює що-небудь у найвищих колах; головний.

|| Найвищий (у складі звань вищої адміністрації на Україні в 17-18 ст.).

Генеральна старшина — вища адміністрація в Україні під час визвольної війни українського народу 1648-1654 рр.

Генеральна сукупність мат. — термін вибіркового методу в математичній статистиці – множина всіх статистичних одиниць, з якої відбирається певна її частина.

Генеральне консульство — головне консульство (в столиці) за наявності декількох інших у великих містах країни перебування.

Генеральний аторней — у деяких країнах – одна з вищих посадових осіб юстиції.

Генеральний аудитор — у ряді країн – вища посадова особа, яка очолює службу фінансово-бюджетного контролю в державі.

Генеральний вантаж — будь-який упакований штучний вантаж, що його перевозять на морських суднах.

Генеральний директор — директор великої, багатопрофільної фірми, заступники якого виступають у ролі директорів, керівників окремих підрозділів.

Генеральний дистриб'ютор — фірма-імпортер, яка самостійно організує збутову діяльність у країні чи в ряді країн.

Генеральний консул — головний консул (в столиці) за наявності декількох інших у великих містах країни перебування.

Генеральний підрядник — переможець торгу (тендеру), на якого покладено згідно з контрактом відповідальність за виконання замовлення.

Генеральний поліс — поліс, за умовами якого вважаються застрахованими усі вантажі.

Генеральний постачальник — фірма, що уклала із замовником договір на комплексне постачання товарів, машин, обладнання.

Генеральний проектувальник — головна проектна організація, яка виконує згідно з договором із замовником проектування будівель, споруд.

Генеральний регламент — устав державної цивільної служби в 18-19 ст. в Росії.

Генеральний секретар — виборна керівна посада, яка існує в ряді партій.

Генеральний штаб — центральний орган військового управління, що об'єднує знавців військової справи.

Генеральні вантажі — різноманітні поштучні вантажі, металопродукція, рухома техніка, залізобетонні вироби тощо.

Генеральні кортеси — назва двопалатного парламенту Іспанії.

Генеральні штати — назва парламенту в Нідерландах.

2》 Такий, що приводить до викінчення, завершення; остаточний, вирішальний. Генеральний підряд.

Генеральний бій — вирішальна битва з участю головних сил країн, що воюють.

Генеральна репетиція — остання, завершальна репетиція перед виставою або концертом, перев. у присутності запрошених глядачів.

3》 Загальний, ґрунтовний, докорінний.

Генеральна пауза муз. — одночасна тривала пауза у всіх голосах музичного твору, тривалість якої не менше такту.

Генеральний план — науково обґрунтований перспективний план розвитку населеного пункту.

4》 у знач. ім. генеральний, -ого, ч. Особа, яка є генеральним директором, генеральним конструктором і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. генеральний — генера́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. генеральний — ГЕНЕРАЛЬНИЙ – ГЕНЕРАЛЬСЬКИЙ Генеральний. Найважливіший, головний, вирішальний, остаточний. Вж. зі сл.: директор, конструктор, бій, наступ, план, заняття, реконструкція, реорганізація, репетиція, огляд, проба. Генеральський. Літературне слововживання
  3. генеральний — (писар) найстарший; (плян) головний, провідний, чільний, найважливіший; (бій) вирішальний, остаточний; (трус) загальний, ґрунтовний, кардинальний. Словник синонімів Караванського
  4. генеральний — Головний, найвищий, загальний Словник чужослів Павло Штепа
  5. генеральний — ГЕНЕРА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Найважливіший, основний, провідний. Викарбувався новий, генеральний нині напрям в електронній техніці – оптоелектроніка (з наук. літ.); // (з великої літери). Який очолює що-небудь у найвищих колах; головний. Словник української мови у 20 томах
  6. генеральний — генера́льний (лат. generalis) загальний, головний; ¤ г-а лінія партії – керівна лінія, що встановлюється найвищими партійними інстанціями (з’їздом КПРС, пленумом ЦК) і визначає політику партії в конкретних умовах на кожному даному етапі; ¤... Словник іншомовних слів Мельничука
  7. генеральний — ВИРІША́ЛЬНИЙ (який приводить до завершення, до закінчення чого-небудь), ГЕНЕРА́ЛЬНИЙ, ОСТАТО́ЧНИЙ, ОСТА́ННІЙ, РІШУ́ЧИЙ. Полки готувались до вирішального штурму (О. Гончар); Був концерт... не концерт, а генеральна репетиція (І. Словник синонімів української мови
  8. генеральний — Генера́льний, -на, -не (лат.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. генеральний — ГЕНЕРА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Найважливіший, основний, провідний. Ленінський принцип мирного співіснування держав з різним соціальним ладом був і залишається генеральним принципом зовнішньої політики Радянської держави (Програма КПРС, 1961, 96)... Словник української мови в 11 томах
  10. генеральний — рос. генеральный (від латин. generalis — загальний, головний) — 1. Головна посадова (керівна) особа (напр., Г. директор — над директорами: генеральний секретар). 2. Г, план — багатопрофільний план розвитку населеного пункту, підприємства, фірми. Eкономічна енциклопедія
  11. генеральний — Генеральний, -а, -е Высшій, главный. Словник української мови Грінченка