генеральний

ГЕНЕРА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Найважливіший, основний, провідний.

Ленінський принцип мирного співіснування держав з різним соціальним ладом був і залишається генеральним принципом зовнішньої політики Радянської держави (Програма КПРС, 1961, 96);

// Який очолює що-небудь у найвищих колах; головний.

Вищий нагляд за точним виконанням законів усіма міністерствами і підвідомчими їм установами.. покладається на Генерального Прокурора СРСР, призначуваного Верховною Радою СРСР строком на сім років (Рад. суд, 1951, 22);

Присутніх вітала генеральний секретар Міжнародної демократичної федерації жінок (Рад. Укр., 11.VIII 1951, 4);

— З хвилини на хвилину чекаю телеграму — виклику з Генерального секретаріату на роботу (Головко, II, 1957, 483);

// Найвищий (у складі звань вищої адміністрації на Україні в XVII-XVIII ст.).

..Їх Обозний Генеральний Над всіми остававсь начальний (Котл., І, 1952, 241);

Молодші гетьман Остряниця і старезний Гуня, а за ними полковники, осаули і генеральний бунчужний ішли на чолі силенного війська (Довж., І, 1958, 272).

Генера́льна лі́нія па́ртії — провідні, керівні принципи в роботі партії на певному етапі, в конкретних умовах.

Квінтесенція тієї розмови така: партія має одну генеральну лінію, але у практиці може міняти тактику і методи боротьби (Вільде, Сестри.., 1958, 241).

Генера́льна старшина́ — вища адміністрація на Україні часів визвольної війни українського народу 1648-54 рр., що складалася з представників верхівки козацтва.

Гетьмана оточувала заможна генеральна старшина (Іст. СРСР, І, 1956, 184);

Генера́льний штаб — центральний орган військового управління, що об’єднує знавців військової справи.

Добре було б, якби достали добру і детальну карту (мапу) Полтавщини (видання генерального штабу, наприклад) (Л. Укр., V, 1956, 160);

— Що закінчили? — Академію генерального штабу (Довж., І, 1958, 165).

2. Такий, що приводить до викінчення, завершення; остаточний, вирішальний.

Сьогодні буде генеральна проба. Він мусить сам пустити ток, мусить подивитись, як палатиме зала, як буде крутитись зірка (Мик., II, 1957, 101);

Андрій ще довго не лягав спати — робив генеральний огляд квартири (Гур., Життя.., 1954, 53).

Генера́льний бій — вирішальна битва з участю головних сил країн, що воюють.

— Чимало панів і не подумають вирушити з своїх маєтків і дідизн або так спізняться, що їх загони з’являться після генерального бою (Тулуб, Людолови, II, 1957, 474);

Генера́льна репети́ція — остання, завершальна репетиція перед виставою або концертом перев. у присутності запрошених глядачів.

Був концерт.. не концерт, а генеральна репетиція Лисенкового концерта [концерту] (Н.-Лев., III, 1956, 304);

Ми репетирували п’єсу п’ять днів, а на шостий, після чергової вистави, вночі мала відбутися і генеральна репетиція (Смолич, Театр.., 1946, 33).

3. Загальний, грунтовний, докорінний.

— У нас незабаром має бути генеральна реорганізація наших їдалень (Донч., II, 1956, 298);

Генеральну реконструкцію села … почали колгоспники артілі (Ком. Укр., 11, 1959, 15);

Не рідше одного разу на рік провадиться генеральна інвентаризація залишків матеріалів на складах і в цехових кладових (Матер.-техн. постач.., 1959, 72).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. генеральний — генера́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. генеральний — ГЕНЕРАЛЬНИЙ – ГЕНЕРАЛЬСЬКИЙ Генеральний. Найважливіший, головний, вирішальний, остаточний. Вж. зі сл.: директор, конструктор, бій, наступ, план, заняття, реконструкція, реорганізація, репетиція, огляд, проба. Генеральський. Літературне слововживання
  3. генеральний — (писар) найстарший; (плян) головний, провідний, чільний, найважливіший; (бій) вирішальний, остаточний; (трус) загальний, ґрунтовний, кардинальний. Словник синонімів Караванського
  4. генеральний — -а, -е. 1》 Найважливіший, основний, провідний. || Який очолює що-небудь у найвищих колах; головний. || Найвищий (у складі звань вищої адміністрації на Україні в 17-18 ст.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. генеральний — Головний, найвищий, загальний Словник чужослів Павло Штепа
  6. генеральний — ГЕНЕРА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Найважливіший, основний, провідний. Викарбувався новий, генеральний нині напрям в електронній техніці – оптоелектроніка (з наук. літ.); // (з великої літери). Який очолює що-небудь у найвищих колах; головний. Словник української мови у 20 томах
  7. генеральний — генера́льний (лат. generalis) загальний, головний; ¤ г-а лінія партії – керівна лінія, що встановлюється найвищими партійними інстанціями (з’їздом КПРС, пленумом ЦК) і визначає політику партії в конкретних умовах на кожному даному етапі; ¤... Словник іншомовних слів Мельничука
  8. генеральний — ВИРІША́ЛЬНИЙ (який приводить до завершення, до закінчення чого-небудь), ГЕНЕРА́ЛЬНИЙ, ОСТАТО́ЧНИЙ, ОСТА́ННІЙ, РІШУ́ЧИЙ. Полки готувались до вирішального штурму (О. Гончар); Був концерт... не концерт, а генеральна репетиція (І. Словник синонімів української мови
  9. генеральний — Генера́льний, -на, -не (лат.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. генеральний — рос. генеральный (від латин. generalis — загальний, головний) — 1. Головна посадова (керівна) особа (напр., Г. директор — над директорами: генеральний секретар). 2. Г, план — багатопрофільний план розвитку населеного пункту, підприємства, фірми. Eкономічна енциклопедія
  11. генеральний — Генеральний, -а, -е Высшій, главный. Словник української мови Грінченка