1. Великий тлумачний словник сучасної мови

генітивний

геніти́вний

-а, -е.

Прикм. до генітив.

Генітивне речення — односкладне речення, структурну основу якого становить головний член речення, виражений синтаксично незалежною формою родового відмінка іменника.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. генітивний — ГЕНІТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв. Прикм. до геніти́в. Генітивні метафори в ліриці Ліни Костенко нерідко утворюють ланцюжки метафор (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах