гладушник
гладу́шник
-а, ч., діал.
Чистотіл, ластовине зілля.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гладушник — гладу́шник іменник чоловічого роду чистотіл діал. Орфографічний словник української мови
- гладушник — ГЛАДУ́ШНИК, а, ч., діал. Чистотіл. Мамай зірвав кілька корінців гладушника, що на нім уже сяяли ясно-жовті квіти (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
- гладушник — ЧИСТОТІ́Л бот., ГЛАДУ́ШНИК діал., ЧИСТЕ́ЦЬ діал., ЧИ́СТИК (ЧИСТЯ́К) діал. Не вмивається Ониська любистком та чистотілом, не маститься на ніч збираною сметаною, плюнула вона й розтерла на ті веснянки, скільки там їх? (М. Рудь). Словник синонімів української мови
- гладушник — ГЛАДУ́ШНИК, а, ч., діал. Чистотіл. Мамай зірвав кілька корінців гладушника, що на нім уже сяяли ясно-жовті квіти (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 493). Словник української мови в 11 томах