гласно

гла́сно

Присл. до гласний I.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гласно — гла́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. гласно — ГЛА́СНО. Присл. до гла́сний¹. Тут всякий гласно женихався, Ревнивих ябед не боявся (І. Котляревський); Треба вміти похвалити, Де тайком, де гласно (С. Воскрекасенко). Словник української мови у 20 томах
  3. гласно — див. прилюдно Словник синонімів Вусика
  4. гласно — ГЛА́СНО. Присл. до гла́сний¹. Тут всякий гласно женихався, Ревнивих ябед не боявся (Котл., І, 1952, 150); Треба вміти похвалити, Де тайком, де гласно (Воскр., З перцем!, 1957, 14). Словник української мови в 11 томах