1. Великий тлумачний словник сучасної мови

гнилятина

гниля́тина

-и, ж.

Те саме, що гниль 1), 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гнилятина — гниля́тина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гнилятина — ГНИЛЯ́ТИНА, и, ж., розм. Те саме, що гниль 1, 2. Од їх [ліан] одразу вдарив важкий болотяний дух, неприємний, гидкий, ніби од якоїсь здохлятини та гнилятини (І. Нечуй-Левицький); – А чому ви, пане майстре, годуєте нас гнилою рибою?.. – Коли?!... Словник української мови у 20 томах
  3. гнилятина — див. вонь; гнилий Словник синонімів Вусика
  4. гнилятина — ГНИЛЬ (що-небудь розкладене, зруйноване гниттям), ГНИЛИ́ЗНА, ГНИЛЯ́ТИНА, ГНИЛЛЯ́, ГНИЛЯ́ЧЧЯ. Він глибоко вдихнув прохолоду жовтневої ночі й відчув запах гару та річкової гнилі (Н. Рибак); Осінь пахла дощами, прив'ялим листям, гнилизною боліт (П. Словник синонімів української мови
  5. гнилятина — ГНИЛЯ́ТИНА, и, ж. Те саме, що гниль 1, 2. Од їх [ліан] одразу вдарив важкий болотяний дух, неприємний, гидкий, ніби од якоїсь здохлятини та гнилятини (Н.-Лев., І, 1956, 567); — А чому ви, пане майстре, годуєте нас гнилою рибою?.. — Коли?! Брешеш, собако!... Словник української мови в 11 томах
  6. гнилятина — Гнилятина, -ни ж. Гниль. Розворушив ту гнилятину. Мир. Пов. II. 54. Словник української мови Грінченка