1. Великий тлумачний словник сучасної мови

гнівно

гні́вно

Присл. до гнівний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гнівно — гні́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. гнівно — ГНІ́ВНО. Присл. до гні́вний. – Невеликий пан – сам нап'єшся! – відказала гнівно Галя (Панас Мирний); Ми стали на бій, гнівно стисши кулак... (І. Нехода); Йому [В. Чкалову] грозили холод і тумани, і горами солоної води під ним шуміли гнівно океани і скаженіли, дибились льоди (І. Гончаренко). Словник української мови у 20 томах
  3. гнівно — ГНІ́ВНО. Присл. до гні́вний. — Невеликий пан — сам нап’єшся! — відказала гнівно Галя (Мирний, IV, 1955, 28); Ми стали на бій, гнівно стисши кулак… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 13); *Образно. Йому [В. Словник української мови в 11 томах