1. Великий тлумачний словник сучасної мови

гнівний

гні́вний

-а, -е.

Який перебуває в стані нервового збудження, гніву.

|| Який виражає гнів, перейнятий гнівом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гнівний — гні́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гнівний — ГНІ́ВНИЙ, а, е. Який перебуває в стані гніву, охоплений гнівом. Зоя .. все була сердита, все гнівна, все чогось їй недоставало (О. Кобилянська); Коли цю грань було перейдено, він ставав холодним, стримано, але непохитно гнівним і навіть злобливим (М. Словник української мови у 20 томах
  3. гнівний — див. сердитий Словник синонімів Вусика
  4. гнівний — СЕРДИ́ТИЙ (який перебуває в стані гніву, сердиться), ГНІ́ВНИЙ, ЗЛИЙ, ЛИХИ́Й, ГРІ́ЗНИЙ підсил.; РОЗСЕ́РДЖЕНИЙ, РОЗГНІ́ВАНИЙ, НАГНІ́ВАНИЙ розм. (який став сердитим); РОЗДРАТО́ВАНИЙ, РОЗДРО́ЧЕНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. гнівний — ГНІ́ВНИЙ, а, е. Який перебуває в стані нервового збудження, гніву. Зоя.. все була сердита, все гнівна, все чогось їй недоставало (Коб., III, 1956, 488); На всіх континентах люблять пристрасного борця за щастя людей — гнівного Тараса Шевченка (Наука.. Словник української мови в 11 томах