гнівний

Значення в інших словниках

1. гнівний — гні́вний прикметник Орфографічний словник української мови
2. гнівний — -а, -е. Який перебуває в стані нервового збудження, гніву. || Який виражає гнів, перейнятий гнівом. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гнівний — ГНІ́ВНИЙ, а, е. Який перебуває в стані гніву, охоплений гнівом. Зоя .. все була сердита, все гнівна, все чогось їй недоставало (О. Кобилянська); Коли цю грань було перейдено, він ставав холодним, стримано, але непохитно гнівним і навіть злобливим (М. Словник української мови у 20 томах
4. гнівний — СЕРДИ́ТИЙ (який перебуває в стані гніву, сердиться), ГНІ́ВНИЙ, ЗЛИЙ, ЛИХИ́Й, ГРІ́ЗНИЙ підсил.; РОЗСЕ́РДЖЕНИЙ, РОЗГНІ́ВАНИЙ, НАГНІ́ВАНИЙ розм. (який став сердитим); РОЗДРАТО́ВАНИЙ, РОЗДРО́ЧЕНИЙ розм. Словник синонімів української мови
5. гнівний — ГНІ́ВНИЙ, а, е. Який перебуває в стані нервового збудження, гніву. Зоя.. все була сердита, все гнівна, все чогось їй недоставало (Коб., III, 1956, 488); На всіх континентах люблять пристрасного борця за щастя людей — гнівного Тараса Шевченка (Наука.. Словник української мови в 11 томах