говірко
гові́рко
Присл. до говіркий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- говірко — гові́рко прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- говірко — ГОВІ́РКО, рідко. Присл. до говірки́й. І поважно, не говірко, Знов для щастя, не біди, Від стола гукають: – Гірко! – Бригадири – два діди (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах
- говірко — ГОВІ́РКО, рідко. Присл. до говірки́й. І поважно, не говірко, Знов для щастя, не біди, Від стола гукають: — Гірко! — Бригадири — два діди (Мал., Звенигора, 1959, 180). Словник української мови в 11 томах