годун

году́н

-а, годунець, -нця, ч., фольк.

Той, хто годує, годувальник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. годун — Годун, -на м. Кормитель. Въ загадкѣ такъ названъ горшокъ для варки пищи. Годун-годунець сто душ годував. Ном. ст. 301, № 389. Словник української мови Грінченка