годунець

годуне́ць

див. годун.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. годунець — Годунець, -нця м. = годун. Ном. ст. 301, № 389. Словник української мови Грінченка