голиця
голи́ця
-і, ж., зах.
Чисте поле, де зрубані всі дерева.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- голиця — Голиця, -ці ж. Чистое поле, прочищенное отъ деревьевъ мѣсто. Угор. Іде дощик на голиці. Гол. IV. 574. 2) Кожа, съ которой облѣзъ, оборванъ мѣхъ. Конст. у. 3) = гонишна сітка ]гонишний]. Браун. 13. Словник української мови Грінченка