голковколювання
голковко́лювання
(голкоуколювання), -я, с.
Метод лікування вколюванням спеціальних срібних або стальних голок у певні місця, точки тіла.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- голковколювання — голковко́лювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- голковколювання — ГОЛКОВКО́ЛЮВАННЯ, я, с. Метод лікування вколюванням спеціальних срібних або сталевих голок у визначені місця, точки тіла; акупунктура. Ще з давніх-давен східні лікарі успішно лікували деякі хвороби голковколюванням (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- голковколювання — ГОЛКОВКО́ЛЮВАННЯ, я, с. Метод лікування вколюванням спеціальних срібних або стальних голок в певні місця, точки тіла. Після ряду дослідів над кролями працівники Янанської лікарні почали лікувати хворих на тяжкі форми грипу за допомогою голковколювання (Веч. Київ, 6.1 1960, 4). Словник української мови в 11 томах