голопузий
голопу́зий
-а, -е, розм.
1》 З голим, непокритим животом (перев. про малят).
2》 перен., зневажл. Те саме, що збіднілий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- голопузий — голопу́зий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- голопузий — ГОЛОПУ́ЗИЙ, а, е, розм. 1. Із голим, непокритим животом. На його плечі знову навалилась .. жалюгідна мізерія життя людського: .. повіточки, заляпані від людських очей коров'ячим кізяком; голопузі діти, бліді, брудні (П. Словник української мови у 20 томах
- голопузий — див. бідний Словник синонімів Вусика
- голопузий — БІ́ДНИЙ (який живе в нестатках), УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ), НЕІМУ́ЩИЙ книжн., заст., ЗЛИДЕ́ННИЙ підсил., НУЖДЕ́ННИЙ підсил., ГО́ЛИЙ підсил. розм., НИ́ЩИЙ підсил. заст., ОБІ́ДРАНИЙ (ОБДЕ́РТИЙ) підсил. розм., ГОЛОДРА́НИЙ зневажл., ГОЛОПУ́ЗИЙ зневажл. Словник синонімів української мови
- голопузий — ГОЛОПУ́ЗИЙ, а, е, розм. 1. З голим, непокритим животом (перев. про малят). З грачиного гнізда випало голопузе граченя (Донч., І, 1956, 223); На його плечі знову навалилась.. жалюгідна мізерія життя людського: .. Словник української мови в 11 томах
- голопузий — Голопузий, -а, -е Съ голымъ животомъ. 2) Въ иносказательномъ значеніи: бѣдный, ободранный, несчастный. Голопузі ви пуцьверинки, а не козаки. Стор. МПр. 144. Словник української мови Грінченка