1. Великий тлумачний словник сучасної мови

збіднілий

збідні́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до збідніти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збіднілий — збідні́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. збіднілий — Зубожілий, озлиднілий, онемощілий; (доведений до убозтва) зубожений. Словник синонімів Караванського
  3. збіднілий — див. бідний Словник синонімів Вусика
  4. збіднілий — ЗБІДНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до збідні́ти. На духовні посади йшли звичайно збіднілі шляхтичі (Фр., XVI, 1955, 416); Збіднілим селянам було не під силу брати участь у війнах і походах (Іст. Словник української мови в 11 томах