збіднілий
Зубожілий, озлиднілий, онемощілий; (доведений до убозтва) зубожений.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збіднілий — збідні́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- збіднілий — див. бідний Словник синонімів Вусика
- збіднілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до збідніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- збіднілий — ЗБІДНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до збідні́ти. На духовні посади йшли звичайно збіднілі шляхтичі (Фр., XVI, 1955, 416); Збіднілим селянам було не під силу брати участь у війнах і походах (Іст. Словник української мови в 11 томах