збіднілий

Зубожілий, озлиднілий, онемощілий; (доведений до убозтва) зубожений.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збіднілий — збідні́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. збіднілий — див. бідний Словник синонімів Вусика
  3. збіднілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до збідніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. збіднілий — ЗБІДНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до збідні́ти. На духовні посади йшли звичайно збіднілі шляхтичі (Фр., XVI, 1955, 416); Збіднілим селянам було не під силу брати участь у війнах і походах (Іст. Словник української мови в 11 томах