збіжжя

зб., пашня, жм. хліб, флк. пашниця.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збіжжя — 1. Рослини та зерно хлібних злаків. Безкраї лани зеленого збіжжя, що саме красувалось в той час, дрімали серед тихої ночі (М.Коцюбинський); Вродило того літа добре. Збіжжя звезли на тік (А.М’ястківський). Треба їй було раз збіжжя молоти. Літературне слововживання
  2. збіжжя — ЗБІ́ЖЖЯ, я, с. 1. Рослини та зерно хлібних злаків. Безкраї лани зеленого збіжжя, що саме красувались в той час, дрімали серед тихої ночі (Коцюб., І, 1955, 340); Навкруги ганку стояли мішки із збіжжям (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  3. збіжжя — Збіжжя, -жя с. 1) Зерновой хлѣбъ. Курка збіжжя розгрібає, а в сміттю зерно шукає. Ном. № 5849. 2) Имущество (движимое). Три злодії у коморі одбили засов і забрали збіжжя і скриню витягли. Мил. 6. Зносили всяке збіжжя, злидні, і оддавали все на рать. Котл. Ен. IV. 60. Словник української мови Грінченка
  4. збіжжя — див. хліб Словник синонімів Вусика
  5. збіжжя — Збі́жжя, -жжя, -жжям, у збі́жжі і в збі́жжю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. збіжжя — -я, с. 1》 Рослини та зерно хлібних злаків. 2》 розм. Майно, речі (хатні, особисті); пожитки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. збіжжя — збі́жжя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  8. збіжжя — [зб’іж':а] -ж':а Орфоепічний словник української мови
  9. збіжжя — МАЙНО́ (речі, які комусь належать на правах власності), ДОБРО́, ПОЖИ́ТОК, ПОЖИ́ТКИ, СТА́ТКИ, МАЄ́ТОК розм., МАЄ́ТНІСТЬ розм., ВЖИ́ТОК (УЖИ́ТОК) заст., ФОРТУ́НА заст.; ЗБІ́ЖЖЯ (хатні, господарські, особисті речі); НА́ДІБОК, СКАРБ розм. (перев. Словник синонімів української мови