гомеостатичний

гомеостати́чний

-а, -е.

Який самостійно підтримує певний рівень діяльності заданих або природних величин.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гомеостатичний — гомеостати́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гомеостатичний — ГОМЕОСТАТИ́ЧНИЙ, а, е, біол. Стос. до гомеостазу. Нервова система разом із гуморально-ендокринною системою здійснює внутрішньосистемне гомеостатичне регулювання функцій організму в рамках еволюційно заданих діапазонів норми, що є однією з головних умов збереження здоров'я організму (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах