гомеостатичний
ГОМЕОСТАТИ́ЧНИЙ, а, е, біол.
Стос. до гомеостазу.
Нервова система разом із гуморально-ендокринною системою здійснює внутрішньосистемне гомеостатичне регулювання функцій організму в рамках еволюційно заданих діапазонів норми, що є однією з головних умов збереження здоров'я організму (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гомеостатичний — гомеостати́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- гомеостатичний — -а, -е. Який самостійно підтримує певний рівень діяльності заданих або природних величин. Великий тлумачний словник сучасної мови