гомеостат
ГОМЕОСТА́Т, а, ч., спец.
Кібернетична система, яка моделює здатність організмів підтримувати температуру тіла або інші величини у фізіологічно допустимих межах.
Гомеостат як структура управління матеріальними об'єктами у процесі своєї роботи забезпечує підтримання гомеостазу, тобто динамічної стабільності життєво важливих функцій та параметрів систем живого організму (з наук. літ.);
Популяція у біологічній системі видів виступає як єдиний гомеостат, функціональними одиницями якого є окремі особи (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гомеостат — гомеоста́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- гомеостат — -а, ч. Технічна чи біологічна система, що самостійно підтримує певний рівень діяльності заданих або природних величин. Випробування на гомеостаті. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гомеостат — гомеоста́т (від гомео... і ...стат) самоорганізована кібернетична система, яка моделює здатність живих організмів підтримувати деякі величини (напр., температури тіла) у фізіологічно припустимих межах. Словник іншомовних слів Мельничука