гор

-а, ч.

В релігії Стародавнього Єгипту – бог Сонця.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Гор — Гор прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. гор — У релігії Стародавнього Єгипту – бог сонця. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. Гор — У стародавньому Єгипті покровитель царської влади (з ним ідентифікували фараона), син Осіріса та Ісіс — переміг Сета, убивцю свого батька; Г. зображали у вигляді сокола або людини з головою сокола. Універсальний словник-енциклопедія
  4. Гор — бра́ти / взя́ти верх (го́ру) над ким—чим і без додатка. 1. Виявлятися сильнішим від кого-, чого-небудь; переважати когось, щось. Утома була така сильна, що брала верх над усім: вони просто впали (М. Фразеологічний словник української мови