гордій

горді́й

-я, ч., розм.

Гордовита людина.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гордій — ГОРДІВНИК див. ГОРДУН Словник синонімів Караванського
  2. Гордій — гр.; Gordias — ім'я фрігійського царя, дане за географічною назвою Gordion — Гордій (столиця Фрігії). Церк. Гордій. Гордійко, Гордієнько, Гордієчко. Власні імена людей. Словник-довідник
  3. гордій — ГОРДІ́Й, я́, ч., розм. Гордовита людина. – Цей Крашівка мені не до вподоби: гордій якийсь (Марко Вовчок); Зрадувався государ, щиро втішений, бо цей чубатий гордій признався-таки, нарешті, в звичайній людській недолугості (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
  4. Гордій — Горді́й іменник чоловічого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
  5. гордій — див. пихатий Словник синонімів Вусика
  6. гордій — ГОРДІ́Й розм. (гордовита людина), ГОРДІВНИ́К розм., ГОРДУ́Н розм., ГОРДЯ́К розм., ПА́ВА зневажл., ГОРДИ́НЯ заст. — Цей Крашівка мені не до вподоби, гордій якийсь (Марко Вовчок); Всі (однокласники) помітно підростали (за літо), хто ставав серйознішим, .. Словник синонімів української мови
  7. Гордій — Горді́й, -ді́я. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. гордій — ГОРДІ́Й, я́, ч., розм. Гордовита людина. — Цей Крашівка мені не до вподоби: гордій якийсь (Вовчок, Вибр., 1937, 100); Зрадувався государ, щиро втішений, бо цей чубатий гордій признався-таки, нарешті, в звичайній людській недолугості (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 562). Словник української мови в 11 томах
  9. гордій — Гордій, -дія м. = гордівник. Г. Барв. 456. Словник української мови Грінченка