горінець
горіне́ць
присл., зах.
Навзнаки, обличчям догори.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- горінець — Горінець нар. Вверхъ лицемъ, навзничь. Угор. Он в тотій труні горінець лежит. Драг. 268. Словник української мови Грінченка