государиня
госуда́риня
-і, ж.
1》 Глава монархічної держави або дружина царя; цариця.
2》 заст. Пані, володарка.
|| Формула ввічливого звертання.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- государиня — госуда́риня іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- государиня — ГОСУДА́РИНЯ, і, ж. 1. Глава монархічної держави або дружина царя; цариця. Якось, уже під Києвом, місцевий козацький сотник, засперечавшися з царським міністром, замість придворних певчих зібрав дівчат і хлопців із перших-ліпших хат і дав такий концерт... Словник української мови у 20 томах
- государиня — ГОСУДА́РИНЯ, і, ж. 1. Глава монархічної держави або дружина царя; цариця. 2. заст. Пані, володарка. [Печариця (услід Галі):] Не смію ослушатися [ослухатися] наказу государині серця мого і покірно схиляю голову (Мирний, V, 1955, 153)... Словник української мови в 11 томах