гранчак
гранча́к
-а, ч.
Склянка із боковими гранями.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гранчак — ГРАНЧА́К, а, ч., розм. Склянка з гранями; ребриста склянка. Господиня налила всім по маленькій чарці, а йому штрафну – повен гранчак (Микита Чернявський); Миска з капустою, а біля неї гранчак і недопита пляшка заіскрилися й засіяли (М. Словник української мови у 20 томах
- гранчак — А, ч. Гранована склянка, стопка. Зі мною стукаються кількома гранчаками, випиваємо (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу