гранчак

гранча́к

-а, ч.

Склянка із боковими гранями.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гранчак — ГРАНЧА́К, а, ч., розм. Склянка з гранями; ребриста склянка. Господиня налила всім по маленькій чарці, а йому штрафну – повен гранчак (Микита Чернявський); Миска з капустою, а біля неї гранчак і недопита пляшка заіскрилися й засіяли (М. Словник української мови у 20 томах
  2. гранчак — А, ч. Гранована склянка, стопка. Зі мною стукаються кількома гранчаками, випиваємо (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу