1. Великий тлумачний словник сучасної мови

граціозний

граціо́зний

-а, -е.

Повний грації, витончений у позах, рухах.

|| Який відзначається витонченістю форми.

|| Витончено красивий (про художній твір і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. граціозний — граціо́зний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. граціозний — Гожий, зграбний, див. ізящний, красивий, милий Словник чужослів Павло Штепа
  3. граціозний — див. вродливий Словник синонімів Вусика
  4. граціозний — граціо́зний (італ. grazioso, від лат. gratia – чарівність, вишуканість) витончений, стрункий. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. граціозний — ЗГРА́БНИЙ (про тіло, фігуру — з пропорційним співвідношенням форм, ліній), СКЛА́ДНИЙ, ГРАЦІО́ЗНИЙ, ГРАЦІ́ЙНИЙ рідше. Вона в білому платті, зграбна, як порцелянова фігурка, на голівці, в тон її ніжному личку, рожевий капелюшок (В. Словник синонімів української мови
  6. граціозний — ГРАЦІО́ЗНИЙ, а, е. Повний грації, витончений у позах, рухах. Олеся вибігла на ганок і стала в граціозній позі (Н.-Лев., III, 1956, 134); Струнка, граціозна, легка, мов вітер, вона біжить стежкою, черкаючи білими рукавами колосся (Шиян, Гроза.. Словник української мови в 11 томах
  7. граціозний — рос. грациозный (італ. grazioso, від латин. gratia — чарівність, вишуканість) — витончений, стрункий. Eкономічна енциклопедія