грис

-у, ч., діал.

Висівки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грис — грис іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. грис — ВИ́СІВКИ (відходи борошномельного виробництва, що складаються з розтертих оболонок і деяких інших частинок зерен), МЕЖИ́СІТКА заст., ГРИС діал.; О́БМІШКА (також дерть, яку підмішують у корм тваринам). Словник синонімів української мови
  3. грис — ГРИС, у, ч., діал. Висівки. Мартоха і її рідня забідкалися, що дитя семимісячне, почали його вигрівати в рожевому пшеничному грисі (Стельмах, Хліб.., 1959, 136). Словник української мови в 11 томах