грис
ГРИС, у, ч., діал. Висівки.
Мартоха і її рідня забідкалися, що дитя семимісячне, почали його вигрівати в рожевому пшеничному грисі (Стельмах, Хліб.., 1959, 136).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грис — грис іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
- грис — -у, ч., діал. Висівки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- грис — ВИ́СІВКИ (відходи борошномельного виробництва, що складаються з розтертих оболонок і деяких інших частинок зерен), МЕЖИ́СІТКА заст., ГРИС діал.; О́БМІШКА (також дерть, яку підмішують у корм тваринам). Словник синонімів української мови